ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНОЇ УСТАНОВКИ ДО ІНВАЛІДИЗОВАНИХ ЛЮДЕЙ В ДЕМОГРАФІЧНІЙ ПЛОЩИНІ
DOI:
https://doi.org/10.35619/prap_rv.vi10.107Ключові слова:
соціальна установка, інвалідизована особистість, місто, село, селище міського типу, образ, моделювання, стигматизація, упередженняАнотація
Стаття присвячена психологічному аналізу існуючої в сучасному соціумі установки стосовно інвалідизованих її членів. На матеріалах емпіричного дослідження розглянуто ставлення до неповносправних мешканцями різних (за чисельністю та статусом) населених пунктів України за показниками «Узагальнений образ інвалідизованого», «Ставлення до інвалідизації близьких людей», «Ставлення до стосунків близьких людей з інвалідизованими», «Ставлення до побудови близьких стосунків з інвалідизованим», «Ставлення до можливості безпосередньої взаємодії з інвалідизованим». З’ясовано, що прояви гандикапізму, як негативної соціальної установки, упередження щодо неповносправних, більш поширені в обласних центрах, натомість у селах і селищах міського типу вони практично не проявляються.