ПЕРЕКЛАДАЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ЛІНГВІСТИЧНЕ МИСЛЕННЯ ЯК СИСТЕМА ГАРМОНІЙНИХ СПОСОБІВ ВИЯВЛЕННЯ СТРУКТУРИ І ЗМІСТУ ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕКСТУ

Анотація

Метою нашого дослідження є відображення перекладацької діяльності та лінгвістичного мислення як системи гармонійних способів виявлення структури та змісту психолінгвістичних елементів тексту.

Показано, що розуміння перекладацької діяльності дозволяє дещо по іншому, ніж це є загальноприйнятим, є аналізування питання, важливих для нашого дослідження. Зазначено, що важливими постають не розрізнення об’єктів перекладу, а формування технології з метою конструювання перекладацьких об’єктів (подій, реалій та образів), їх семантична (семіотична) специфікація, виявлення універсального перекладацького алгоритму, розширення методологічної бази для здійснення перекладацьких операцій. Виявлення таких операцій, їх психолінгвістичний аналіз та структурування набувають досить важливого значення для розвитку перекладацької компетенції особистості, яка, на нашу думку, є одним із провідних факторів активної перекладацької діяльності. Крім цього, це дозволяє розглядати на рівні діахронії та синхронії процес перекладу як процес породження, використання та забування перекладацьких прийомів, наближуючи перекладацьку діяльність суто до інтерпретативної теорії перекладу. Зазначено, що в межах останньої постає можливим визначення змісту таких важливих для перекладацької діяльності понять, як точка зору, композиція, сюжет і фабула, конотативний репертуар, сильні позиції (смислові віхи) та ключові слова, значення, смисли і уявлення, референтна і текстова ситуації, модальні світи автора, читача й текстового висловлювання з точки зору їх взаємозв’язку та взаємопроникнення.

Показано, що ми визначаємо лінгвістичне мислення як систему способів цілеспрямованого виявлення структури та змісту мовних елементів, аналізу особливостей їхніх взаємозв’язків, розкриття специфіки фонетичних, лексичних, граматичних та інших явищ і закономірностей мови, що засвоюються. Формування лінгвістичного мислення, зазначає дослідниця, забезпечує якісне розв’язання професійних завдань та постає необхідною умовою усвідомленого та системного оволодіння людиною іноземною мовою. Отже, лінгвістичне мислення передбачає ґрунтовний розгляд і вивчення мови як системи. Як наслідок, такий підхід вимагає від суб’єктів учіння детального аналізу структури мови, її механізмів і принципів утворення.