ДІАГНОСТИКА РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ ОСОБИСТОСТІ, ВИКОРИСТОВУЮЧИХ ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
DOI:
https://doi.org/10.35619/prap_rv.vi12.52Ключові слова:
соціальний інтелект, , індивідуальне пізнання, увага, уява, сприйняття, пам’ять, мисленняАнотація
У статті соціальний інтелект педагогів дошкільних навчальних закладів проаналізовано в контексті розуміння особистістю значення прислів’їв та приказок, які вміщують так званий «соціальний» сенс. Автор статті вважає, що критеріями продуктивного функціонування соціального інтелекту педагога є успішне розв’язання людиною соціальних нестандартних (в тому числі – оригінальних) задач та завдань, а також успішність фахівця в реалізації педагогічної діяльності. Зазначено, що перше передбачає обов’язкове функціонування механізму прийняття рішення. Обґрунтовано, що останній, як і інші функціональні механізми соціального інтелекту (механізм децентрації, механізм інтелектуальної ініціації, рефлексивні механізми тощо), зумовлюються когніціями особистості, наприклад, увагою, уявою, сприйманням, пам’яттю, мисленням та ін. Визначено, що в сфері мнемічного досвіду (мнемічний аспект соціального інтелекту) усвідомлені переживання супроводжуються почуттям суб’єктивної очевидності того, що відбувається. Саме за умов експліцитної наявності таких переживань суб’єкт здатний сам собі дати звіт про власний пережитий досвід.
Отримані емпіричні результати проведеного дослідження дозволили виділити наступні тенденції: 1) немає статистично значущої різниці в результатах педагогів різних груп (в тому числі – і керівників дошкільних навчальних закладів) за успішністю інтерпретації соціального смислу на прислів’їв та приказок; 2) у педагогів дошкільних навчальних закладів переважають результати за такими рівнями розуміння сенсу прислів’їв (приказок), як «рівень конкретного розуміння» та «рівень глобального розуміння».
