ПРОБЛЕМИ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ КОГНІТИВНИХ ПРОЦЕСІВ

Анотація

У статті здійснено теоретичний аналіз головних конструктів та моделей когнітивних процесів. Розглянуто, що у галузі когнітивної психології, мислення виступає як механізм створення нового уявного представлення. Такий процес обумовлює перебудову інформації в ході нелегкої взаємодії між уявними атрибутами судження, абстрагування, раціоналізації та розв'язання проблеми.

Вивчаючи механізми, що керують орієнтацією особи при розв'язанні розумових завдань, психологи зазначили присутність регулярних помилок у мисленні, або шаблонів, відхилень у судженнях індивідів.

Окреслено, що когнітивні процеси та навички життєво важливі для обробки нової інформації та забезпечення того, щоб мозок забезпечував розуміння світу і створював корисні сховища даних. Але ці процеси завжди мають індивідуальний вимір, корегуються та трансформуються відповідно особистісним атрибутам та нахилам, що вкрай важливо враховувати для одержання повної картини розгортання та функціонування когнітивних процесів в цілому. Визначені основні складові архітектоніки мислення в контексті їх системних зв’язків. Продемонстровано, що когнітивна сфера людини є складним феноменом , взаємозв'язок окремих елементів якого ще не є до кінця дослідженим. З цього погляду найбільший інтерес представляє взаємозв'язок когнітивних стилів з типами розумової діяльності, які притаманні індивідам. Робиться наголос на тому, що когнітивні стилі є одним із глобальних утворень когнітивної сфери і проявляються відповідно у пізнанні, поведінці, спілкуванні, навчанні та професійній діяльності. Також відзначені структурні відношення між когнітивними процесами та ефектами когнітивних аберацій.

Визначені проблеми індивідуалізації когнітивних процесів як багатофакторного феномену. Домінуючою тенденцією у аналізі проблеми індивідуалізації когнітивних процесів (на що вказують відзначені у статті роботи вчених) є партикулярна експлікація загальних складових когнітивних процесів, когнітивних стилей та когнітивних упереджень. Однак, сам феномен когніції є фундаментально нелінійним, таким, що самоорганізується, та багатовимірним. Таким чином, необхідним виміром цих процесів має бути складний когерентний зв’язок між загальними елементами когнітивних процесів, когнітивними стилями та когнітивними упередженнями. Вказані перспективи дослідження феномену індивідуалізації в контексті когнітивних процесів. Відзначено також, що фундаментальною невирішеною проблемою є прояснення когерентного взаємовідношення когніцій та упереджень, проте, що домінуючою тенденцією у аналізі проблеми індивідуалізації когнітивних процесів (на що вказують відзначені у статті роботи вчених) є партикулярна експлікація загальних складових когнітивних процесів, когнітивних стилей та когнітивних упереджень.