ОПТИМІЗАЦІЯ ЕМОЦІЙНИХ ПЕРЕЖИВАНЬ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ
DOI:
https://doi.org/10.35619/prap_rv.vi24.442Ключові слова:
навчальна діяльність, здобувач вищої освіти (студент), емоційне переживання, оптимізація, корекція, психокорекційна програма, тренінг, емоційний інтелект, емоційна стійкістьАнотація
У статті констатовано, що навчання в закладі вищої освіти супроводжується чисельними емоційно насиченими ситуаціями, а їх емоційне переживання значною мірою позначається на якості життя і здоров’я загалом та ефективності навчальної діяльності студентів зокрема. Підкреслено факт примноження негативних модальностей емоційних переживань в умовах воєнної агресії росії та посилення їх дезорганізуючого впливу на навчальну діяльність, що зумовлює необхідність сприяння адекватному емоційному розвитку студентів, допомоги в оптимізації емоційного реагування та притаманних йому переживань.
Здійснено аналіз досліджень, присвячених розв’язанню порушеної проблеми, в яких викладаються пропозиції щодо використання психокорекційних тренінгових програм, спрямованих на подолання негативного впливу найбільш травматичних для студентів ситуацій: зміни умов навчання в закладі вищої освіти, проходження контролю, воєнних подій.
Зроблено висновок про доцільність спрямування психокорекційної роботи на розвиток емоційного інтелекту особистості, що забезпечує оволодіння нею досвідом оптимального емоційного переживання освітніх і воєнних реалій, зміцнення емоційної стійкості шляхом психоедукації та вдосконалення внутрішніх психічних резервів. Викладено припущення про перспективність дотримання в її реалізації інтегративного підходу (як поєднання суб’єктно-діяльнісного, когнітивного, системно-структурного підходів) та ефективність застосування тренінгу з використанням міні-лекцій, методів когнітивно-поведінкової терапії, арт-терапії, тілесно-орієнтованої терапії.
