ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ РЕАКЦІЙ НА ТРАВМАТИЧНИЙ СТРЕС ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ ТА ОСІБ, ЩО ПРОЖИВАЮТЬ НА УМОВНО БЕЗПЕЧНІЙ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

Анотація

 У статті проаналізовано поняття «травматичний стрес», описано фактори, що підсилюють травматичний стрес; наслідки травматичного стресу. Здійснено порівняльний аналіз психологічних реакцій на травматичний стрес осіб, що мають статус внутрішньо переміщених та осіб, що проживають на умовно безпечній території України. З’ясовано, що найбільш вираженою емоційною реакцією на травматичний стрес для обох груп респондентів є страх смерті інших членів родини (100 % внутрішньо переміщених осіб та 87 % осіб, які проживають на умовно безпечній території). Основними проявами травматичного стресу в обох групах є повторні переживання травматичних подій(87 % та 83 % відповідно). В обох групах обстежуваних діагностуються дратівливість або спалахи гніву (93 % та 81 % відповідно), складність засинання або сонливість (90 % та 85 % відповідно). Також, представники обох груп досліджуваних (87 % та 83 % відповідно) демонструють суттєве прагнення уникати думок, почуттів або розмов, пов’язаних із подією. Разом з тим, виявлено й певні відмінності у психологічних реакціях двох груп респондентів, а саме, у ВПО гіперпильність (підозрілість) діагностовано у 90 % осіб, а серед осіб, які проживають у власних домівках у відносній безпеці цей показник становить 45 %. Досліджено різницю у проявах таких реакцій на травматичний стрес, як тривожні сни або нічні жахіття (90 % та 57 % відповідно), спогади про травматичну подію (образи, думки, відчуття) (87 % та 62 % відповідно), уникнення діяльності, місць або людей, які викликають спогади про подію (87 % та 51 %). Також у багатьох осіб, які вимушені були покинути свої домівки внаслідок війни, проявляється низький інтерес до улюбленої справи (83 %), а у групі досліджуваних, які й надалі мають можливість проживати вдома цей показник становить 57 %. За допомогою критерію Фішера встановлено статистично значущі відмінності між відсотками двох вибірок: осіб зі статусом «внутрішньо переміщених осіб» та осіб з умовно безпечних територій. У статті, в якості психологічних рекомендацій, запропоновано прийоми та техніки, спрямовані на нормалізацію реакцій травматичного стресу, зокрема такі, як: йога, медитація, музична терапія, бойові мистецтва, іпотерапія, акупунктура, біг, арттерапія, гідротерапія, ведення щоденника, садівництво, гіпнотерапія.